Нові правила фінмоніторингу: зміна параметрів контрольованих операцій

28 квітня 2020 р. набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі – Закон № 361-ІХ).

Законом № 361-ІХ вводяться нові правила боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом:

перехід до застосування суб'єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу, де враховуються критерії ризику, які пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг;
розмежування фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, на порогові фінансові операції, які мають обмеження в сумі, та на підозрілі фінансові операції (діяльність), щодо яких виникає підозра (підстави для підозри) про їх зв'язок із злочинною діяльністю або фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення;
збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн. до 400 тис. грн.), з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4), а саме:

зняття готівки;
перерахування коштів за кордон;
операції підвищеної групи ризику: публічні діячі або політики;
операції із перерахуванням коштів / платежами до тих країн, які не імплементували законодавство у сфері фінансового моніторингу.

перехід до застосування кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;
можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб'єктом первинного фінансового моніторингу;
створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;
скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформатизації та зменшення періодичності інформування;
удосконалену процедуру розкриття кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи.

Обов'язкова ідентифікація

Якщо ви здійснюєте поповнення будь-якого рахунку через платіжний термінал шляхом внесення готівки, то норми цього Закону вимагають ідентифікації вашої особи, якщо ця операція буде перевищувати 5000 грн.

Як це працюватиме? До кінця поточного року всі платіжні термінали необхідно буде облаштувати спеціальними електронними зчитувачами. І у випадку,якщо операція не входить до переліку перелічених операцій, які не підпадають під дію Закону, при внесенні 5000 грн. необхідно буде ідентифікуватися або шляхом використання банківської картки, або шляхом використання закордонного паспорту або будь-якого id-документу. Спеціальні зчитувачі скануватимуть цю інформацію і таким чином здійснюватиметься ідентифікація.

Правила нового Закону не розповсюджуються на:

сплату комунальних послуг;
сплату штрафів;
придбання товарів або послуг шляхом оплати карткою;
зняття готівки з власного рахунку;
на погашення кредиту в обсязі до 30 тис. грн.

Розширення кола суб'єктів фінмоніторингу

Повинно буде ідентифікувати клієнтів, яких обслуговують:

поштові оператори;
мітенти електронних грошей;
представники грального бізнесу.

Розкриття кінцевих бенефіціарних власників («КБВ») по-новому.

Що подавати?

Розширено перелік інформації/документів, що подається при здійсненні реєстраційних дій відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 (надалі – Закон № 755-ІV), а також деталізовано обов'язок юридичних осіб підтримувати інформацію про КБВ у актуальному стані.

При здійсненні реєстрації юридичної особи чи внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, разом із реєстраційною заявою та іншими необхідними документами доведеться подавати (при наявності відповідних змін у частині цієї інформації):

Структуру власності за формою затвердженого зразка;;
Витяг з торгового реєстру юридичної особи-нерезидента - учасника;
Нотаріально засвідчені копії сторінок документа, що посвідчує особу – КБВ: для нерезидентів обов'язково, для резидентів у тому випадку, коли не сформовано відповідні відомості держреєстратором самостійно з використанням Єдиного демографічного реєстру.

На даний час очікується затвердження форми структури власності та оновлених форм реєстраційних заяв.

Коли подавати?

Усі юридичні особи зобов'язані оновити інформацію про своїх КБВ та подати необхідні документи для проведення відповідних реєстраційних дій. Термін для подання відповідних документів становитиме три місяці з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
При здійсненні подальших реєстраційних дій перелік документів потрібно буде подавати при змінах у складі КБВ. Якщо зміни у структурі власності та інформації про КБВ юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов'язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.
Для реєстрації оновленої інформації про КБВ відповідний пакет документів, що підтверджує зміни, необхідно подавати протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін у структурі власності та відомостях про КБВ.
Вищезгадані документи подаватимуться щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів. Наприклад, якщо юридична особа зареєстрована 05 травня, то обов'язок стосовно щорічного подання документів відповідно до статті 17-1 Закону в неї виникає з 05 травня 2021 року.

Відповідальність

Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом інформації про КБВ юридичної особи або документів для підтвердження відомостей про КБВ юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 - 51 000 грн.).

Законом № 361-IX внесено зміни до ст. 209 Кримінального кодексу України «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом». Раніше в характеристиці предмета злочину вживалися ознаки - одержання коштів або іншого майна внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, і у примітці визначалося, які ознаки діяння є суспільно небезпечними протиправними. У новій редакції ст. 209 КК таких ознак предмет злочину не містить. Майно може бути одержано від будь-якого злочину. Також додано умисел до суб'єктивної сторони злочину. Отже, внесені зміни призведуть до криміналізації діянь за ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» КК.

Однією з новел Закону № 361-ІХ є введення поняття віртуальних активів в Україні.

Згідно із Законом віртуальний актив - цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Віртуальні активи стали об'єктами фін моніторингу. Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) визначено суб'єктом державного фінансового моніторингу та відповідає за розвиток ринку віртуальних активів.

Профільний закон про віртуальні активи визначатиме:

правовий статус і класифікацію віртуальних активів;
вимоги до випуску та обігу певних категорій віртуальних активів;
суб‘єкти ринку віртуальних активів і відповідні критерії фінмоніторингу;
питання державного регулювання та протидії зловживанням.

Ви також можете ознайомитись із послугами, які надає Адвокатське бюро «Мартинюк Євген», в галузі фінансових та банківських спорів, а також кредитних правовідносин.

Інші статті